Як готувати доповідь

       Доповідь – вид самостійної науково-дослідницької діяльності, де автор розкриває суть досліджу вальної проблеми, наводить різні точки зору, а також власні погляди щодо неї.

       Розрізняють усні (публічні) та письмові доповіді (близькі до реферату). Доповіді притаманний науковий, академічний стиль.

Види доповідей

·  Політичні;

·  Звітні;

·  Ділові;

·  Наукові.

       У шкільній практиці частіше використовується такий вид доповіді, як науковий. Він узагальнює дані, інформує про досягнення, відкриття чи результати наукових досліджень. У школі така доповідь робиться не за наслідками власної наукової роботи, а за результатами досліджень з певної проблеми, що опубліковані вченими у різних виданнях: книгах, брошурах, статтях тощо. Така наукова доповідь, зроблена на основі критичного огляду і вивчення ряду публікацій, називається рефератом.

Етапи підготовки доповіді

1.     Продумати тему та заголовок. Заголовок робот – дуже важлива частина (часто те, про що повідомляють у доповідях, не відповідає заголовку).

2.     Визначити зміст доповіді, склади план.

3.     Скласти список літератури; читаючи її, виписати все, що потрібно включити у доповідь.

4.     Доробити план, проти кожного пункту позначивши, з якої книги слід узяти матеріал.

5.     Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголошення слів.

6.     Записати текст доповіді повністю. Зробити його оригінальним  за будовою, своєрідним і неповторним.

7.     Композиція доповіді включає три частини:

-         Вступ. Виділяється тема, вказується причина вибору даної теми (актуальність проблеми, значення її для конкретної аудиторії, формулюється мета доповіді, іноді коротко викладається історія питання).

-         Основна частина починається з характеристики проблеми. Виділити основний аспект проблеми, запропонувати слухачам перспективу обговорення кожної окремої тези (це робить доповідь чіткою, логічною, дозволяє перейти до висновків).

-         Заключна частина. У заключній частині треба показати досягнення і прорахунки, зробити висновки, яких дійшов доповідач, досліджуючи тему.

В кінці треба подати список використаної в доповіді літератури.

Вдало складений тест не 90 відсотків гарантує успіх доповіді. Однак повний успіх виступу за добре складеним текстом залежить від володіння:

1)    матеріалом;

2)    собою;

3)    аудиторією.

Вимоги до мови доповідача

       Мова доповідача повинна бути:

1.     Змістовною – повною, конкретною, чітко розкривати тему в усіх необхідних зв’язках і відношеннях, містити необхідні оцінки, висновки, узагальнення.

2.     Логічною – послідовною, доказовою, пропорційно розкривати історичний зміст відповідно до логіки джерела, висновки повинні обґрунтовуватись у процесі викладених фактів.

3.     Багатою – за формою, своїми синтаксичними конструкціями, словарним складом ( у тому числі і за використанням різних термінів), мовними засобами (синонімами, образними виразами тощо).

4.     Емоційною й виразною – яскраво й виразно висловлювати почуття доповідача, його оцінку подій, фактів, людей (за допомогою доцільного й умілого підбору прикладів, епітетів, точних висловлювань, інтонацій).

5.     Правильною – передбачає дотримання норм української літературної мови, чистоту її, відсутність слів-паразитів, сленгових слово утворень, діалектизмів, правильне використання в контексті, дотримання правильної вимови і відповідного написання спеціальних термінів.

Оформлення доповіді

·        Титульна сторінка: вказати назву установи, де виконано роботу, тему, прізвище та ім’я її автора, клас (предмет, проект, гурток), де він навчається, рік написання.

·        Доповідь має бути чітко написана або віддрукована.

·        Текст пишуть лише з однієї сторони аркуша, залишаючи ліворуч поля.

·        Враховується загальний вигляд доповіді, оформлення цитат, посилань, списку використаної літератури.