Тема уроку: Літописні оповіді: «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві»

Мета:

 Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками створення літописів;   опрацювати ідейно-художній зміст програмних творів, визначити їхню тему  й ідею, охарактеризувати головних персонажів та сюжет.

 Виховна: формувати цікавість до історичного минулого свого народу,

 Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріалу

                                                   Хід уроку

 І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

 МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

 3. Актуалізація опорних знань

 Що таке літописи? Які події вони оповідають?

 Яких київських князів ви знаєте? Чим саме вони відомі?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

 III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 1. Вступне слово вчителя

 — Літописи Київської Русі є одним із найпримітніших історико-культурних явищ Середньовіччя. На відміну від хронік більшості країн Європи, написаних латиною, вони викладені рідною мовою, якщо й не цілком ідентичною розмовній народній, то дуже близькою до неї. Саме цим і зумовлена надзвичайна популярність літописного жанру на Русі. Літописи були надбанням не лише давньоруської книжної еліти, а й широкого загалу грамотного населення. їх читали й переписували впродовж кількох століть, завдяки чому дійшли до нашого часу.

 Традиція літописання склалася в Києві у X ст., але згодом поширилася практично на всі райони Русі. Літописи писали в Новгороді, Переяславі, на Волині, в Галичі, у Володимирі на Клязьмі, в інших удільних князівствах. їхніми авторами були ченці, ігумени придворних монастирів, представники князівської адміністрації і навіть князі.

 У літописах відображається історичне минуле нашого народу за хронологією часу, а найстаріші літописи є історичними пам'ятками.

 Сьогодні на уроці ми починаємо знайомство з літописами з оповідей про заснування Києва та панування перших князів.

2. Робота над літописними оповідями

 2.1. Тема: зображення історичного початку Київської держави, її перших правителів та розвитку упродовж часів княжої доби.

 2.2. Ідея: уславлення історичних осіб, які зробили внесок у розквіт Української держави.

 2.3. Характеристика літопису «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь».

 2.3.1. Коментар для вчителя. У цьому літописі розповідається про заснування Києва трьома братами — Києм, Щеком та Хоривом і їхньою сестрою Либідь. «Кий сидів на горі, де сьогодні Боричів яр, Щек сидів на горі, що нині називається Щекавиця, а Хорив на третій горі, що від нього прозвалася Хоривиця. І поставили город на імя найстаршого брата і дали йому імя Київ».

 2.3.2. Опрацювання літопису «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь» у формі бесіди за питаннями.

 Звідки взялися брати? Чим вони займались?

 Які ще назви пішли від їхніх імен?

 Чому Київ назвали на честь старшого брата?

2.4. Характеристика літопису «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава».

2.4.1. Коментар для вчителя. Літопис оповідає про затяжні перемовини Святослава з Царгородом щодо укладання миру. Греки не пристали на умови Святослава, тому все завершилось військовим протистоянням, переможцями в якому були греки. Мир було укладено і Святослав мав змогу повернутись додому. Але дорогою він отримав новини про напад печенігів і вирушив боронити свої землі. Цей похід виявився для нього останнім.

 2.4.2.  Опрацювання літопису «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава» у формі бесіди за питаннями.

 Хто був правителем Царгороду того часу?

 Про що сперечався Святослав із греками?

 Що вплинуло на перемогу греків?

 На яких умовах було укладено мир?

 Чому греки не допомогли Святославу побороти печенігів?

 Як загинув Святослав?

2.5. Характеристика літопису «Володимир вибирає віру».

 2.5.1. Коментар для вчителя. У цьому літописі йде мова про те, що Київ часів князя Володимира був багатонаціональним містом, і представники різних релігійних напрямків намагалися приєднати князя до своїх вірувань. Він вислухав пропозиції усіх послів, але жодна віра не припала йому до душі. Тоді, порадившись з боярами, він відправив мудрих мужів по різних країнах придивлятися до кожної віри. Після їхнього звіту Володимир обрав християнство.

 2.5.2. Опрацювання літопису «Володимир вибирає віру» у формі бесіди за питаннями.

 Представники яких конфесій приходили до Володимира?

 Чому жодна віра спочатку йому не сподобалась?

 Як він вирішив знайти потрібну релігію?

 Який вибір він зробив? Чи вплинула на нього релігія бабусі, княгині Ольги?

2.6. Характеристика літопису «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».

 2.6.1. Коментар для вчителя. Літопис зображує події 1034 р., коли печеніги напали на Київ за відсутності Ярослава, який зібрав військо в Новгороді та пішов визволяти свою столицю. Рішуча битва виникла на рівнині, на якій зараз стоїть собор Св. Софії. Печеніги були розгромлені. Ярослав мав гарні дипломатичні відносини з багатьма європейськими країнами, тому коли він почав справді бу-дівничу діяльність, мистецький самоцвіт Східної Європи стікався в Київ. Як тільки розгромив печенігів, Ярослав водразу побудував на побоєвищі величаві Золоті Ворота з церквою Благовіщення, монастирі Юрія та Ірини й величний Софійський Собор. За словами літопису, Ярослав днями й ночами читав книги, збирав письменників і гарнописців та велів їм перекладати й переписувати церковні книги, що з них утворив згодом велику книгозбірню при соборі Св. Софії в Києві.

 2.6.2. Опрацювання літопису «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» у формі бесіди за питаннями.

 Чому печеніги напали на Київ?

 Чим завершилась славетна битва Ярослава з печенігами?

 Які пам'ятки архітектури залишив Ярослав нам у спадок?

 Яким було ставлення Ярослава до книжок?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов'ян, зародження в них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами тощо.

-         Який з літописів вам найбільше сподобався і чому?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Читати «Повість минулих літ», знати основні події та персонажів.