Тема уроку: Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних звуків

Мета: закріпити знання учнів про основні норми літературної вимови на практиці; ознайомити з явищем уподібнення приголосних звуків; виробляти вміння перевіряти правильність написання слів із приголосними, що уподібнюються; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, сприяти збагаченню словникового запасу учнів

                                                   Хід уроку

І. Організація класу.

  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

2.   Бесіда.

— Як вимовляються голосні звуки в наголошених складах?

— На які групи поділяються приголосні звуки? Які звуки називаємо сонорними?

— Що таке фонетика?

3.   Завдання учням.

Чітко, дотримуючись норм української орфоепії, прочитайте подані крилаті вислови.

Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя. (Сенека)

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів.

 Оголошення теми й мети уроків

Запис у зошити (епіграф) теми уроку

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Слово вчителя.

1) Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі.

Виразно вимовляються дзвінкі приголосні в кінці слів. Окремі дзвінкі та глухі приголосні звуки дуже близькі між собою за звучанням, наприклад, приголосні [д], [т]. Відмінність між ними в тому, що [д] вимовляємо з участю голосу й шуму, а [т] — лише шуму. Такі букви утворюють пару дзвінкого та глухого приголосних.

2) Уподібнення приголосних звуків. Асиміляція.

У середині та в кінці слова дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються й вимовляються чітко. Виняток — дзвінкий приголосний [г]. Перед глухими приголосними його оглушують і вимовляють як парний йому глухий [х]. Глухі приголосні перед дзвінкими звучать, як парні їм дзвінкі. Таке явище в мові називають уподібненням або асиміляцією. Уподібнення або асиміляція — це зміна звуків у потоці мовлення під впливом наступного звука.

3)Способи перевірки сумнівних приголосних.

Щоб не помилитися в написанні, слово із сумнівним приголосним потрібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука. Наприклад, просьба — просити.

4) Звукопис слів.

Звукопис — точне передавання на письмі звуків мови за допомогою умовних літер або спеціальних графічних знаків. Наприклад: [асием’іл¢а´ц¢ійа]

3. Самостійна робота.

Правильно запишіть слова, обравши з дужок відповідну букву. Доберіть перевірочне слово. З двома-трьома словами складіть речення.

Про(с,з)ьба, боро(т,д)ьба, допомо(г,х)ти, бері(з,с)ка, ді(ж,ш)ка, во(г,х)кий, ко(с,з)ьба, дьо(г,х)тю, сте(ж,ш)ка, рі(д,т)кий.

2.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу ст.148-149

2)   Виконання вправ 282,283.

 IV.  Закріплення знань, умінь і навичок

1.  Робота біля дошки й у зошитах.

Виконайте звукопис поданих слів.

Сорочці, бджілочці, ложці, чашці, мережці, сміється, повернешся.

3.   Самостійна робота.

Запишіть речення, вставляючи пропущені букви. Поясніть написання слів.

Спалахнули зорі, запахло во..кістю.

Досталося ж і Катерині Лук’янівні за ту моло..ьбу…

Зустріли ми їх на во..залі і одразу зіштовхнулись з зацікавленими оченятами.  «Та соловей — все ж таки найкраще»,— було написано в кни..ці.

 ІV.  Підсумок уроку

— Назвіть приголосні звуки, які утворюють пари. У чому відмінність між приголосними в цих парах?

— Чи оглушуються в середині та в кінці слова дзвінкі приголосні в українській мові? Який звук становить виняток?

— Назвіть вивчену на уроці орфограму. Наведіть приклади слів із цією орфограмою.

  V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Вивчити теоретичний матеріал ст.148-149

2)   Виконати вправу 284